1. Вхід
Для модуля вебпакета точкою входу є модуль, з якого вебпакет може почати будувати внутрішній граф залежностей типів. Усі точки входу й модулі включаються до графа залежностей, тому в ньому не залишається жодного невключеного модуля. За замовчуванням точкою входу є ./src/index.js. Окремий модуль також можна вказати у файлах конфігурації webpack.
2. Вихід
Це ще один тип властивості, який указує, де зберігатимуться пакети та які імена слід присвоїти файлам. За замовчуванням для основного пакета встановлено значення ./dist/main.js, а для згенерованих файлів значенням за замовчуванням є ./dist. Іншими файлами можуть бути зображення чи будь-які інші файли. Значення можна вказати у файлі конфігурації відповідно до вимог користувача.
3. Завантажувачі
Підтримуються два типи файлів: JSON і jаvascript. Щоб підтримати файли інших форматів, вебпакет використовує завантажувачі, які перетворюють файл на модуль допустимого формату. Завантажувачі перетворюють джерело непідтримуваного модуля на підтримуваний модуль, щоб його можна було додати до графа залежностей. Наприклад, мова CoffeeScript перетворюється на файл jаvascript.
4. Плагіни
Плагіни є альтернативою завантажувачам, адже вони потужніші й виконують низку функцій, недоступних завантажувачам. Плагіни можна використовувати для керування ресурсами, мінімізації та оптимізації пакета, щоб покращити його використання.
5. Режим
Є дві категорії вихідного коду: одна призначена для [виробничих цілей, а інша — для розробки. Модуль використовується для перемикання режиму на виробничий, режим розробки чи будь-який інший. У файлі webpack є вбудовані параметри. За замовчуванням установлено виробничий режим.
Як використовувати Webpack?
Оскільки вебпакет використовується для компіляції модулів jаvascript, після встановлення користувач може взаємодіяти з ним через API або CLI. Щоб почати роботу з webpack, потрібно виконати кілька кроків:
- Користувачеві потрібно створити каталог, ініціалізувати npm, а потім установити вебпакет у локальній системі. Далі потрібно встановити webpack-cli.
- Після встановлення наступним кроком буде створення пакетів. На цьому етапі потрібно розділити вихідний код і код дистрибутива.
- Після цього модуль можна створити за допомогою веббраузерів. Також можна використовувати старі браузери webpack.
- Далі потрібно налаштувати файл webpack. Користувач має налаштувати один файл конфігурації.
- Створюються сценарії npm для тестування копії вебпакета за допомогою інтерфейсу командного рядка вебпакета.
- Після створення сценаріїв їх запускають, щоб отримати результат. Результат може відображатися в webpack-CLI, що допомагає заощадити зусилля й кошти.
Важливість Webpack
Із цим пов’язано кілька важливих чинників. Деякі з них наведено нижче:
1. Автоматизація
Усю роботу з автоматизації безпосередньо виконує webpack. Немає потреби додавати бібліотеки jаvascript у заголовок HTML: для цього можна використовувати вебпакет, який допоможе розробникам заощадити зусилля. Він додає всі потрібні бібліотеки до комплекту, щоб їх можна було використовувати в модулях.
2. Швидкість завантаження
Завантаження кожного окремого скрипту на вебсторінку потребує чимало зусиль, а також є дорожчим способом. Це допомагає знизити витрати, оскільки всі модулі можна об’єднати в один. Вебсервер може легко отримати один модуль і порівняти всі модулі один за одним.
3. Завантажуйте лише важливі сценарії
У звичайному застосунку завантажуються всі модулі jаvascript, що створює непотрібне навантаження. Натомість вебпакет завантажує лише потрібні модулі, зменшуючи навантаження на вебсервер. Це також важливо, оскільки допомагає розділяти код. Завдяки цьому застосунку сценарії можна завантажувати на вимогу.
4. Проблеми із залежностями
Проблеми із залежностями усуваються під час використання цього застосунку. Бібліотеки та скрипти впорядковуються так, щоб зменшити залежність між ними.
5. Розробку можна виконувати швидко
Webpack пропонує гарячу заміну модулів, що дає змогу скоротити час розробки. Таким чином, продуктивність може підвищитися. Розробку модуля jаvascript не можна пришвидшити, але модуль CSS можна прискорити за допомогою вебпакета. Адже розробнику не потрібно завантажувати всю вебсторінку, коли він налагоджує проблему в коді чи скриптах. За допомогою цього також можна керувати системою збірки.
Висновок
Webpack — це застосунок, який використовується для компіляції модулів jаvascript. За його допомогою користувач може об’єднати різні модулі в один. З усіх модулів можна створити граф залежностей. За допомогою webpack залежності між модулями можна легко усунути. Це програмне забезпечення зменшує зусилля й витрати на завантаження jаvascript, що робить цей інструмент важливішим.









