Веброзробники пишуть програми, які роблять усе можливе: від візуальних інтерфейсів, з якими взаємодіють користувачі, до серверів, які зберігають і надають інформацію. Залежно від власної спеціалізації веброзробник може відповідати за будь-яку частину цього процесу — наприклад, за вигляд чи роботу вебсайту або за те, щоб він був доступним.
Фронтенд-розробка (Front-end Development)
Фронтенд-веброзробка, яку іноді називають розробкою на боці клієнта, — це створення користувацьких інтерфейсів: того, що користувач бачить, натискає, торкається та з чим взаємодіє під час використання застосунку. Фронтенд-розробники зазвичай добре розуміються на дизайні та стилі, і їхня робота дедалі частіше перетинається з роботою вебдизайнерів. Деякі фронтенд-розробники зосереджуються майже винятково на візуальному представленні, тоді як інші, яких часто називають UX-інженерами, пишуть код, що забезпечує плавну й інтуїтивну взаємодію користувача із застосунком.
Бекенд-розробка (Back-end Development)
Бекенд-веброзробники пишуть код, який зберігає, обробляє та передає дані до інтерфейсу й назад на внутрішні сервери. Ці дані можуть містити будь-що: від інформації про користувача, як-от електронні адреси та паролі, до повідомлень, статей або інформації про відео. Адміністратори баз даних, або адміністратори баз даних, — це бекенд-розробники, які зосереджуються на створенні й оновленні баз даних, що зберігають інформацію, але не обробляють її. Інші бекенд-розробники, відомі як системні адміністратори, обслуговують та оптимізують сервери, на яких працюють код і бази даних.
Фулстек-розробка (Full-Stack Development)
Фулстек-веброзробники здатні створювати як користувацькі інтерфейси, так і внутрішні процеси з різним рівнем майстерності, хоча дехто в цій галузі вважає, що справжній фулстек-розробник — це щось на кшталт міфу.
«Фулстек-розробник — це той, хто вдає, ніби добре тямить і в одному, і в іншому», — каже Макмінн. «Він відповідає за створення застосунку — від того, що ви бачите на екрані, до бази даних, яка керує застосунком, і буквально всього, що між ними. А постійно добре давати раду з усім цим складно».
Як технічний універсал, ви можете залишити для себе відкритими різні варіанти працевлаштування та отримати всебічне розуміння професії загалом. Але зосередження на одній основній галузі — бекенді або фронтенді — може забезпечити чіткіший шлях і кориснішу кар’єру.
Якими навичками та якостями має володіти веброзробник?
Мови розмітки — одні з найпростіших мов програмування, оскільки вони не обробляють логіку чи фактичну функціональність. Мови розмітки описують структуру документа. Найпоширеніша з них — мова гіпертекстової розмітки, або HTML. HTML — наріжний камінь Інтернету: усе, що ви бачите на вебсайті чи у вебзастосунку, — це HTML. HTML — один із трьох типів коду, які може розуміти веббраузер.
Але лише на HTML далеко не заїдеш. Щоб HTML мав певний вигляд, його потрібно стилізувати за допомогою CSS — різновиду мови таблиць стилів. HTML і CSS працюють разом, створюючи користувацькі інтерфейси у веброзробці. Крім того Окрім «ванільного» CSS, є кілька попередньо оброблених мов таблиць стилів, як-от LESS і SASS, які можна скомпілювати в CSS, зрозумілий веббраузеру.
jаvascript — справжня мова програмування, оскільки вона може обробляти логіку, а не лише зовнішній вигляд. Оскільки вона може працювати в браузері, то може керувати виглядом елементів на вебсторінці. Щоразу, коли ви натискаєте розкривне меню чи слайдшоу зображень, надсилаєте форму або в інший спосіб взаємодієте зі сторінкою, найімовірніше, за це відповідає код jаvascript.
У веброзробці використовують й інші мови програмування, але не на фронтенді. До цих серверних мов належать Node (тобто jаvascript, що працює поза веббраузером), PHP, Python, C#, Ruby та Elixir. Майже будь-яку мову програмування загального призначення можна використовувати для генерування HTML і надсилання його до веббраузера, тож вона цілком придатна як серверна мова.
Ці серверні, або бекенд-мови, також використовують для зв’язку з базами даних і отримання з них інформації. База даних — це структурований спосіб зберігання інформації, який дає змогу легко отримувати її за допомогою коду, чимось схожого на електронну таблицю. Серед популярних баз даних — MySQL, SQLite, Postgres, Microsoft SQL Server і MongoDB. SQL, або мова структурованих запитів, — це спосіб взаємодії з базою даних для отримання, створення, оновлення та видалення інформації.
Якщо це здається чималим обсягом, то так і є. Розробники часто говорять про технологічні «стеки» — набори мов, баз даних та інструментів, які використовують для створення застосунку. Так само фреймворки — це набори технологій, призначених для спільної роботи, або набори інструментів, створених на основі однієї технології, що дають змогу робити більше й швидше. Серед популярних фронтенд-фреймворків jаvascript — jQuery, React, Angular і Vue.js. Bootstrap і Tailwind — широко вживані CSS-фреймворки. Laravel, .NET і Django — три поширені бекенд-фреймворки, що використовують відповідно C#, PHP та Python.
Веброзробники використовують чимало інших інструментів, окрім мов та інших технологій. Інтегровані середовища розробки, або IDE, — це текстові редактори, призначені для роботи з кодом; вони дають змогу використовувати доповнення та плагіни, які спрощують написання й виконання коду. Visual Studio Code, Xcode і Sublime Text — це IDE. Git і GitHub — інструменти, що спрощують керування кодом, навіть якщо над одним проєктом працює кілька розробників. Jira і Clubhouse — два інструменти керування проєктами, які допомагають командам розробників знати, хто над чим працює.
Окрім технічних навичок, потрібних веброзробнику, є певні якості, що особливо добре пасують до цієї кар’єри. За словами Дженніфер Нельсон, UX-інженерки в компанії з управління кредитами й аналітики Quantalytix, уміння розв’язувати проблеми — одна з найважливіших навичок, якими може володіти розробник.
Яка освіта й досвід потрібні веброзробнику?
Кожен починає кар’єру у веброзробці по-своєму. Хоча традиційний шлях здобуття вищої освіти з комп’ютерних наук або за схожою програмою є звичним, він не обов’язково робить розробника кращим чи успішнішим. Дедалі більше успішних веброзробників навчаються самостійно за допомогою онлайн-ресурсів і місцевих курсів.
За словами експертів, потреба у здобутті диплома значною мірою залежить від того, якою роботою хоче займатися розробник.
«Якщо ви створюєте застосунок, щоб показувати людям фотографії котів, одна чи дві помилки — це не кінець світу, і можна обійтися без глибокого навчання», — каже він. «Якщо ви пишете програмне забезпечення для навчання польотів, вам, мабуть, потрібен ступінь магістра».
Спільнота розробників зазвичай доволі прихильно ставиться до новачків поза мережею, а місцеві спільноти можуть стати чудовим навчальним ресурсом. Для початку спробуйте знайти групу розробників Meetup у вашому районі.
У містах по всій території США з’являються технічні навчальні табори, які знайомлять із величезним світом веброзробки та можуть допомогти потенційним розробникам розпочати роботу з місцевими й національними компаніями. Але, оцінюючи витрати часу й грошей на навчальний табір, важливо все ретельно дослідити, а також з’ясувати, які можливості для навчання він пропонує, як налагоджує зв’язки з компаніями, які має показники вступу й працевлаштування.
Загалом, який би шлях ви не обрали — традиційний диплом, самоосвіту чи навчальний табір, — навчання становить лише половину справи. Знайти роботу й досягти успіху як веброзробник може бути непросто, і це може статися не відразу. Наполегливість у пошуку роботи, вивчення більшого, ніж навчають, і самостійна практика допоможуть вам далеко просунутися.
Як стати професійним веброзробником
Хоча визначеного способу стати веброзробником немає, є кілька речей, які ви можете зробити, щоб почати.
1. Переконайтеся, що це саме те, чого ви хочете.
Робота не завжди буває веселою та легкою. В Інтернеті є безліч відео, блогів та інтерв’ю, у яких розповідають, як виглядає звичайний робочий день веброзробника в різних компаніях. Це допоможе зрозуміти, чи підходить вам цей кар’єрний шлях.
2. Почніть вивчати основи.
Будь то самоосвіта, коледж чи навчальні табори — вивчіть основи програмування, на яких зможете далі розвиватися самостійно.
3. Розширте свої знання.
Вивчивши одну чи дві мови та зрозумівши основні принципи, час заглибитися в інші дисципліни. Вивчіть найпопулярніші фреймворки для мов, які знаєте, і самостійно створіть кілька проєктів. Серед найкорисніших проєктів, за які можна взятися на цьому етапі, — портфоліо, особистий вебсайт або віртуальне резюме.
4. Подайтеся на роботу.
Коли у вас за плечима буде певна підготовка й досвід, почніть подаватися на роботу. Якщо шукаєте роботу початкового рівня, найкраще знайти стартап, якому потрібна допомога.
5. Подумайте про безплатну роботу й проєкти з відкритим кодом.
Якщо ви не можете знайти роботу або компанії відмовляють вам, бо шукають когось із більшим досвідом, участь у проєктах з відкритим кодом і невеликих безплатних місцевих командах може чудово підсилити резюме. Проєкти з відкритим кодом — це програмне забезпечення, вихідний код якого доступний усім і яке створюють завдяки внескам спільноти. Участь у таких проєктах навчить вас багато чого про командну роботу, що цінують потенційні роботодавці.
6. Продовжуйте вчитися й починайте навчати інших.
Хоч би яким новачком у веброзробці ви були, навчати того, що знаєте, когось менш досвідченого — чудовий спосіб закріпити свої знання. Вам ставитимуть запитання, на які ви, можливо, не знатимете відповіді, і це спонукатиме вас досліджувати тему та дізнаватися нове. Світ веброзробки постійно змінюється, тож будьте готові продовжувати навчання.
Який вигляд має ринок праці для веброзробників?
Ринок праці для веброзробників зростає з кожним роком. Вакансії веброзробників широко доступні у США. Хоча такі великі міста, як Сан-Франциско та Сіетл, є одними з найвисокооплачуваніших для веброзробників, у багатьох менших міських районах технологічний сектор теж значно зростає.
З чого б ви не починали, ця траєкторія визначає сферу веброзробки як з погляду фінансового зростання, так і з погляду підвищення кваліфікації.
